«Формування критичного мислення учнів
на уроках хімії»
У сучасних умовах не тільки зростає значення природничої
освіти, а й змінюється її зміст, оновлюються форми та методи навчальної
діяльності. Школа має відігравати важливу роль, допомагаючи молодим людям стати
поінформованими, активними, самостійними і творчими особистостями, здатними адаптуватися до
стрімких змін у світі. Формування такої особистості вимагає нових підходів до
навчання. Тому оновлення форм організації навчально-виховного процесу у
Національній доктрині розвитку освіти визначено одним з пріоритетних напрямів
державної політики у розвитку освіти.
Кожен учитель замислюється над проблемою: яким має бути сучасний урок, як організувати
і провести його, щоб отримати
максимальну віддачу? Ще наприкінці 50-х років академік О. Несмєянов
висловив думку, яка й дотепер залишається надзвичайно актуальною: «Мені здається, що
загальним недоліком нашої загальної й вищої освіти є прагнення дати учневі
якомога більший обсяг знань без належної турботи про якість цих знань. Тим
часом обсяг цих знань має нульову цінність. Головне значення і в житті, і в
науці має вміння застосовувати свої знання. Ми ж переважно дбаємо про обсяг
знань, а не про вміння їх застосовувати. Будь-яку освіту — середню чи вищу —
слід розглядати не як певний науко-накопичувач, що дає змогу збирати знання, а
як тренування мозку». Розвиток критичного
мислення стає найактуальнішим за
часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного
пристосування до нових політичних, економічних або інших обставин, без
ефективного вирішення проблем, значна частина яких не передбачувана. У цьому
сенсі є очевидною життєва необхідність формування критичного мислення для сучасної системи освіти.
Критичне мислення – складний процес творчого переосмислення
понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно
на декількох рівнях. Адже знання, що їх засвоює критично мисляча людина,
постійно диференціюються й
систематизуються з точки зору ступеню їх істиності,
вірогідності, достовірності. Критичність особистості повинна бути напрямлена
перш за все на самого себе: на аналіз і оцінку своїх можливостей, особистісних
якостей, вчинків, поведінки в цілому.
Для технології критичного
мислення характерні переважання інтерактивних методів, формування
комунікативної культури, акцент на парну та групову форми роботи, що розвиває
соціальні навички. Критичне мислення учнів розвивається шляхом: засвоєння
навичок виявлення і заперечення припущень; перевірки фактичної точності й
логічної послідовності; розгляду контексту; вивчення альтернатив; формування
дослідницьких навичок (спостерігати, описувати, порівнювати, визначати,
асоціювати, узагальнювати, прогнозувати, застосовувати)
Формування критичного мислення на уроках хімії
(з досвіду роботи)
Мета досвіду:
Використання різних форм
і методів розвитку критичного мислення для оптимізації навчального процесу з
хімії, розвитку пізнавального інтересу, уваги, пам’яті, творчих здібностей
дітей.
Мені імпонує критичне
мислення, але воно вимагає часу, уваги та мети.
Щоб навчити учнів мислити
критично, потрібно дати їм алгоритм:
·
«Що я думаю про це?»
·
«Як ця інформація відповідає тому, що я вже знаю»
·
«Що я можу зробити по-іншому тепер, коли володію новою інформацією?»
·
«Як ці ідеї впливають на мої погляди?»
Методи критичного
мислення можуть використовуватися в різних видах навчальної діяльності. Проте
найкращим з них, на мій погляд, є письмова робота. На папері процес мислення
стає видимим, отже, доступним для вчителя. Той, хто пише, завжди активний,
мислить самостійно і користується при цьому всім наявним у нього багажем знань.
Він шукає відповідну аргументацію на підкріплення своєї думки.
Структура сучасного уроку
з використання технологій критичного мислення виглядає так:
·
актуалізація знань;
·
усвідомлення матеріалу (змісту уроку);
·
рефлексія.
Ці обов’язкові елементи
уроку доповнюються мною епіграфом (девізом), що обов’язково має зв’язок з темою
уроку, та розминкою. Пропоную учням обговорити девіз уроку, що спонукає їх до
викладу власних думок по даній темі. (Додаток 1)
Розминка
замінює організаційний момент, до якої входять психологічні міні–тренінги,
цікаві логічні вправи, завдання , поетичні рядки, проблемні питання. Розминка сприяє
підготовці учнів до сприйняття матеріалу, позитивно налаштовує на роботу учнів
під час уроку, створює сприятливий психоемоційний клімат. Наприклад,
використовую інтерактивний прийом «Я вітаю»
«Я вітаю тих, хто...»
(... має хороший настрій; добре виспався; хоче працювати; виконав
домашнє завдання; в доброму гуморі; хотів би дізнатися щось нове; хоче
спілкуватися... тощо). Після кожної фрази учні, які вважають, що фраза
стосується їх, підводяться.
На
етапі актуалізації застосовує методику «Мозкового штурму», яка при потребі
плавно переходить у «Гронування», що розширює уяву, сприяє сприйняттю більшого
обсягу на базі вже відомого дітям. (Додаток 2) На цьому етапі доцільні
евристична бесіда, дискусії, хімічні диктанти. З перших уроків учням доцільно
пропонувати хімічні диктанти. Відповідно до мети, якої хоче досягти вчитель,
хімічні диктанти поділяються на тренувальні, контролюючі, закріплюючі та
систематизуючі, їх можна використовувати на таких етапах уроку:
1) на початку уроку:
— для формування певних
навичок (наприклад, складання формул речовин за валентністю елементів);
— для здійснення оперативного
контролю засвоєння учнями навчального матеріалу;
2) перед поясненням
нового матеріалу з метою актуалізації певних знань;
3) після пояснення нового
матеріалу з метою його закріплення та систематизації.
Етап
мотивації навчальної діяльності збуджує мотиви і стимули до дій учнів на уроці,
включає поетичні рядки, уривки літературних творів, цікаву інформацію з теми
уроку, рольові ігри, мультимедійні презентації. Використання мультимедійних
презентацій може забезпечити наочність, що сприяє комплексному сприйняттю й
кращому запам’ятовуванню матеріалу. Запитання вчителя (наприклад, що поєднує ці
фотографії?; яким чином вони стосуються теми нашого уроку?) спонукають учнів
висловлювати свої думки, після чого повідомляється тема уроку. Наприклад, гра
«Три позиції» допомагає розвивати дуже важливе вміння – виділяти головне, на
якому ґрунтуються і навички роботи з пресою, і орієнтування в інформаційному
потоці, а також уміння складати план, конспект, реферат. Я зачитую коротку
інформацію. Учням необхідно уважно вислухати і передати зміст трьома простими
реченнями. Перемагає той, у кого розповідь коротша і точно передає зміст. Три
простих пропозиції учні можуть записати в зошиті.
На етапі сприйняття та
засвоєння матеріалу часто використовую різні форми і методи
роботи в групах. Це робота над створенням і захистом проектів, читання з
передбаченням, «метод-прес», «Обмінятися проблемами», «Снігова куля»,
метод «кейсів» (Додаток 3).
Наприклад, часто використовую метод
«кейсів», мета якого полягає у відпрацюванні навичок розв’язувати проблемні
ситуації. Так, в 9 класі при вивченні теми
«Амінокистоти» підбираю питання, спрямовані на те, щоб навчити учнів знаходити
й аналізувати риси відмінності карбонових та амінокислот, тобто використовувати
порівняльний метод досліджень.
Метод «Снігова куля»
(«Два –чотири –всі разом») використовую, коли необхідно, щоб учні
обговорили якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше всім класом.(Додаток4)
Етап рефлексії включає вправи для
закріплення та корекції знань учнів: «Сенкани», «Гронування», проблемно-творчі
задачі, твори-п’ятихвилинки, «Одним словом». (Додаток 5)
Підсумки уроку вчать учнів робити
висновки на базі вивченого матеріалу. На етапі підведення підсумків застосовую
рольові та екологічні ігри, вправи «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Час
похвали». При використанні інтерактивної технології
«Незакінчене речення» пропоную учням продовжити речення:
«Найцікавішим на цьому уроці для мене було...» (Додаток6)
Вдале
використання технологій критичного мислення у поєднанні з традиційними методами
навчання підвищує інтерес учнів до
вивчення хімії, їх активність, посилює у них прагнення здобувати знання
самостійно, що підвищує успішність учнів.
На уроці створюється атмосфера співробітництва, розуміння і доброзичливості.(Додаток
7)
Додаток 7
Комментариев нет:
Отправить комментарий